Бойові дії угруповання морської піхоти та авіації армії США в операції «Старлайт» («Starlite») (18 – 24 серпня 1965 року)

Після отримання командуванням 3-ї  дмп інформації, що 1-й полк НФВПВ готується атакувати американську базу Чулай (провінція Куангнгай), командуваням армії США було вирішено нанести випереджувальний удар по виявленим  позиціям противника. Операція «Старлайт», що була проведена в серпні 1965 року в Південному В’єтнамі передбачала одночасну висадку морського та повітряного десанту в районі селища Вантионг, південніше міста Чулай, що мала завершити оточення 1-го полку НФВПВ. Для підтримки висадки десанту були визначені підрозділи 155-мм гармат і 203-мм самохідних гаубиць М-53, які здатні були вести вогонь прямо з бази Чулай. З повітря прикриття підрозділів морської піхоти здійснювали ескадрильї «Скайхоків», «Фантомів» і бойових вертольотів  UH-1 «Х’юї».

Підготовка до висадки десанту розпочалася 9 серпня і тривала 7 днів. В замислі операціїї передбачалося спочатку висадити роту морської піхоти на північне узбережжя півострова, з тим щоб створити вогневу позицію на панівній висоті і блокувати війська НФВПВ з півночі. Далі планувалося висадити морський і повітряний десанти на перешийок півострова з метою глибокого охоплення підрозділів НФВПВ і відсічі можливих шляхів їх відходу в напрямку шосе. На заключному етапі планувалося здійснити вогневе ураження противника і прочісування місцевості. В’єтнамці помітили приготування морпіхів до операції і вирішили нав’язати їм бій за своїми умовами. Однак вони відстежували головним чином підготовку до бойових дій вертольтів і не враховували можливість висадки з моря.

Командуванням угруповання збройних сил США до складу повітряного десанту були призначені три батальйони морської піхоти загальною чисельністю понад 5000 солдат, посилених танками М 48, батареєю  155-мм гармат і батареєю 107-мм мінометів. З моря в бій мала вступити бойова амфібійна група (три десантних корабля і вертольотоносець). Вогневе забезпечення десанту мала здійснювала артилеріїя групи кораблів.  З повітря прикриття здійснювали дві штурмові і дві винищувальні  ескадрильї  (40 штурмовіків «Скайхок», 45 винищувачів  «Фантомів»), ескадрилья  вертольотів вогневої підтримки. Авіація базувалася на авіабазах Чу-Лай  і Дананг. З метою досягнення раптовості від попередньої вогневої підготовки американці відмовилися [9]. Висадка десанту у складі 4-х батальйонів і однієї роти морської піхоти почалась вранці 18 серпня. Відразу ж  американці зіткнулися з  жорстким опором противника. Основні бойові дії розгорнулися за висоту 43 і селища Анкуонг. Завдяки артилерійській  та авіаційній підтримці, підрозділам морської піхоти вдалося вибити противника із займаних ним позицій. До ночі основні сили морської піхоти повністю оточили  противника. До кінця дня підрозділи НФЗПВ відступили,  знайшовши  пролом в периметрі оточення і, вранці 19 серпня  більшість підрозділів НФЗПВ прорвалися. До 09.00 19 серпня висадка морської піхоти і вивантаження бойової техніки,  що була задіяна за планом операції, були закінчені.

Протягом наступних днів морська піхота вела наступ по одному напрямі, притискаючи підрозділи НФЗПВ до узбережжя, яке знаходилося під обстрілом кораблів. З виявленням підрозділів НФЗПВ, морські піхотинці припиняли прочісування, викликали вогонь артилерії по виявленим силам і наводили авіацію для нанесення ударів, і лише після нанесення вогневого ураження по позиціям противника, продовжували наступ. Коли намітився прорив підрозділів НФЗПВ на стику морського і повітряного десантів, в цей район за викликом з вертольотоносця «Іводзіма» були висаджені резервні підрозділи морської  піхоти (рис.1.1).  За оцінкою американського командування, в ході цієї операції було вбито близько 1500 солдат НФВПВ, знищено кілька сотень метрів підземних тунелів, бункерів, складів зброї і боєприпасів. Самі американці втратили 46 чоловік вбитими, 204 пораненими та 7 вертольотів і літак.

3-1

Рисунок 1 Схема бойових дій угруповання морської піхоти та авіації армії США в операції «Старлайт»

Таким чином, в операції «Старлайт»,  впроваджений маневр «кільце», під час  якого максимально ефективно було використані бойові спроможності різних родів військ, який виявився ефективним способом проведення операції за умов,  що склалися і військові фахівці дійшли до висновку, що  висока мобільність та високі вогневі спроможності дозволяють невеликому за чисельністю загону з мінімальними втратами розгромити переважаючі сили противника.

Бойові дії 1-ї Кавалерійської (аеромобільної) дивізії  в операції «Плейку» («Pleiku Campaign») (25 жовтня – 26 листопада 1965 року)

 

В жовтні 1965 року війська НАПВ силами  до дивизіи почали операцію на плато Тейнгуен (Центральне нагірря), оточили та  атакували базу підрозділу спеціалього призначення армії США в Плей-Ме (провінція Плейку).  Але, частинам АРВ за підтримки авіації і артилерії армії США вдалося деблокувати  табір спецпризначенців. Отримавши розвідувальні дані про відступ противника, командування армії США прийняло рішення переслідувати його, тому 1-а бригада 1-ї Кавалерійської (аеромобільної) дивізії в кінці жовтня була перекинута в провінцію Плейку і отримала завдання виявити та знищити розрізнені групи противника, що відступали. Площа району майбутніх бойових дій складала біля 2500 квадратних міль. Підрозділи 1- ої бригади за підтримки  1-го ескадрону 9-го Кавп  здійснили висадку з вертольотів та атаковали підрозділи 33 полку НАПВ раніш, ніж ті встигли залишити Плей-Ме. Загін противника був розсіяний та знищений .

1 листопада група вертольотів-розвідників з 1-го ескадрону 9-го Кавп виявила пересування противника в 13 кілометрах  західніше Плей-Ме. Підрозділ, що висадився з вертольотів, після короткої атаки захопив 33-й польовий госпіталь НАПВ, в якому була знайдена карта району річки Дранг, де були позначені маршрути пересування військ НАПВ.

3 листопада були організовані три засідки, у складі взводу  – одна безпосередньо на стежці вздовж річки Дранг  і дві в декількох кілометрах  північніше. Ввечері того ж дня в засідку біля річки потрапила посилена рота 66-го полку НАПВ, який почав висування в район ведення бойових дій. За підтримки роти Альфа 1-го батальйону 8-го Кавп, що був  перекинутий вертольотною групою  з Дукка, рота полку НАПВ була знищена.

Після кількох діб інтенсивних повітряних ударів, атаки частин НАПВ  на підрозділи бригади припинились. За даними розвідки, стало відомо, що командир батальйону 66-го полку НАПВ вирішив відійти і зосередити підрозділи полку в районі гори Чу-Понг, де здійснити перегрупування, після чого атакувати табір спеціального призначення армії США. Незабаром, був захоплений перший полонений, який повідомив, що на схилах масиву Чу-Понг зосередилися підрозділи (до трьох батальйонів) НАПВ. Щоб цього не  допустити, було вирішено перехопити ініціативу у противника, а саме  здійснити висадку вертольотами підрозділ 1-ї бригади 1-ї Кавалерійської (аеромобільної) дивізії у фланг підрозділів батальйону 66-го полку НАПВ, що відступав. Таким чином за планом операції,1-му батальйону  7-го Кавп було визначене завдання: за прикриттям бойових вертольотів здійснити висадку у визначену зону,  здійснити пошук і знищення груп противника в околицях масиву Чу-Понг, де були зосереджені підрозділи НАПВ. Після здійснення розвідувального польоту, для висадки батальйону була обрана зона висадки – велика галявина (до 100 метрів за фронтом і в глибину) у підніжжя гори, яка була оточена низькими деревами,  яка отримала  умовне позначенням  «Ікс-Рей». За оцінкою штабу передбачалось, що на такій ділянці може одночасно здійснити приземлення до восьми вертольотів. Підрозділи батальйону повинні були перекинуті 16-ю вертольотами «Х’юї», які здатні десантувати 10-12 солдат. Таким чином, зазначена вертольотна группа була спроможна перекинути підрозділи батальйону в зону висадки за кілька рейсів. Завантаження особового складу, озброєння підрозділів батальйону і їх доставка до зони висадки зайняли 30 хв.

Висадка підрозділів батальону здійснювалася таким чином, щоб першим висадилися рота Браво та штаб батальйону, які займали позиції з заходу  і в центрі, а після цього роти Альфа та Чарлі, які мали завдання зайняти рубежі на півдні і північному заході зони висадки.  Рота Дельта була призначена в резерв та повинна була висадитися таким чином, щоб забезпечити підтримку вогнем на найбільш загрозливому напрямку. 1-й батальон 7 Кавп, посилений підрозділами 2-го батальйону, мав здійснити висадку в долині Йа-Дранг поблизу від гірського масива Чу-Понг, в зоні висадки «Ікс-Рей» і розпочати операцію щодо пошуку і знищення сил противника в північному напрямку від гірського масива Чу-Понг.

Вогневу підтримку батальйону мали здійснювати 12 гармат (дві батареї 105-мм гаубиць) 11-го батальйону 21-го ап, вогневі позиції яких були розташовані  в зоні висадки «Фалкон». Безпосередню вогневу підтримку  з повітря,  підрозділам батальйону мали надати озброєні НКР вертольоти 2-го батальйону 20-го ап. Перекидання і висадку підрозділів, мала здійснити рота  229-го ударного вертольотного батальйону  на транспортних вертольотах UH-1.

Частини НАПВ та НФВПВ, що приймали участь в бойових діях, входили до фронту B-3. Командний пункт заступника командувача фронтом, був розташований безпосередньо на схилі масиву Чу-Понг. Підрозділи 33-го полку НАПВ, були витянути в тонкий ланцюг уздовж східного склону Чу-Понг.  320-й полк НАПВ був розташований на кордоні з Камбоджею, в 16 км від зони висадки «Ікс-Рей». Три батальйони 66-го полка НАПВ були розташовані  в долині Йа-Дранг в безпосередній близькості від зони висадки «Ікс-Рей». З ранку 14 листопада вертольотами «Чинук» 12 гармат (две батареї 105-мм  гаубиць) були перекинуті на 10 км на схід від  зони «Ікс-Рей», внаслідок чого була створена перевага 3 до 1 на користь американців.

О 10.15 розпочалась артилерійська підготовка. О 10.35  по підрозділам противника були нанесені авіаційні удари вертольотами  вогневої підтримки. О 10.48, після півгодинної вогневої підготовки, управління 1-го батальйону 7-го Кавп і два взводи роти Браво почали висадку в долині Йа-Дранг.  Але замість того щоб розподілити сили поза зоною приземлення та зайняти панівні висоти, більшість особового складу зосередилися біля центру, де було визначене місце командного пункту батальйону. В роздвідувальний дозор був відправлений 2-й взвод роти Браво.

3-2

Рисунок 1 Схема перекидання підрозділів 2-го батальйону  5-го Кавалерійського полку  в зону  висадки «Ікс-Рей»

Через п’ятнадцять хвилин командир батальйону отримав розпорядження: після висадки, ротою Альфа зайняти позиції західніше струмка (рис. 1.2). Це рішення виникло після того, як стало відомо від розвідувальної групи, що на горі Вони-Чу зоседилося угруповання противника (три батальйони НАПВ  до 1600 чоловік).

Об 11.20 прибув наступний ешелон батальйону з часткою роти Браво  та першим взводом роти Альфа. Відразу ж вгору по схилу масива були вислані патрулі. Було здійснене перегрупування, після чого рота Браво зайняла  визначені позиції. О 12.00  було здійснене висадку останнього ешелону  – частки роти Альфа. За наказом командира батальйону один взвод залишив фланг роти Браво та здійснив висування на позиції з західного боку струмка.

3-3

Рисунок 2 Схема оборони 1-го батальйону 7-го Кавалерійського полку зони висадки «Ікс-Рей»

О 12.15 два взводи роти Браво, які рухалися по джунглях до визначених позицій, зіткнулися з противником. Командир роти наказав, 1-му та 2-му взводам рухатися паралельно уздовж русла струмка, а 3-му продовжити рух за ними в якості резерву.  Резерв знаходився в 100 м західніше від струмка, позаду другого взводу, який після вступу в бій, почав переслідувати противника, де і потрапив у засідку. Після відбиття атаки взвод був оточений противником і зайняв кругову оборону. О 12.30 рота Браво, зосередившись в сухому руслі річки, перейшла в наступ вгору по схилу масиву (рис. 2).

О 13.00 підрозділи НАПВ перейшли в наступ на всіх ділянках і 1-й взвод роти Браво був атакований з флангів групою з 30-40 бійців НАПВ та заліг під вогнем. Командир батальйону наказав зайняти оборону по всьому периметру зони висадки «Ікс-Рей». 

3-4

Рисунок 3 Схема виконання подальшого завдання підрозділами 1-м батальйону 7-го Кавалерійського полку  в зоні висадки «Ікс-Рей»

О 13.32 рота Чарлі, що зайняла позиції фронтом у напрямку на південь та південний – схід і вступила в бій. Тим часом, вертольоти доставили залишився особовий склад роти Aльфа і головні підрозділи роти Чарлі. Командир батальйону наказав роті Aльфа висунутися на лівий фланг роти Браво, що вже вела бій та створити західний фронт оборони. Підрозділи роти Чарлі у міру висадки займали позиції на лівому фланзі роти Альфа, утворюючи південний фронт оборони і з ходу вступали в бій. Управління батальйону зайняло позицію в тилу роти Браво (рис. 3).

О 13.45 командир батальйону викликав вогонь авіації і артилерії по позиціям, що були заяняті підрозділами НАПВ на горному масиві Вони-Чу, щоб не дати противнику наблизитися до позицій батальйону. Підрозділи НАПВ чисельністю до 150 чоловік атакували 3-й взвод роти Альфа,  що займав оборону уздовж струмка і здійснював прикриття правого флангу роти Браво.

О 14.30 прибули останні відділення рот Чарлі і Дельта. Висадка здійснювалася під шаленим вогнем і американці понесли великі втрати. Вони зайняли позиції на залишеному фланзі  роти Альфа. Рота Чарлі, що зайняла позиції по південному та південно-західному рубежі, була атакована батальойном НАПВ. Командир батальйону наказав, залишкам роти Дельти, зосередитися на фланзі Чарлі, тим самим  розширити периметр оборони.

О 15.20 останні підрозділи батальону прибули в зону «Ікс-Рей». Взвод розвідки закрив проміжок в північно-східному напрямку від зони висадки і тим самим  закрив периметр оборони.

До 15.45 весь особовий склад 1-го батальйону був доставлений в зону висадки «Ікс-Рей». Рота Дельта зайняла позиції фронтом на схід. Командири  санітарних вертольотів відмовилися здійснювати посадку під інтенсивним вогнем противника. Тоді вертольоти вогневої підтримки з власної ініціативи почали доставляти боєприпаси, вивозити поранених і вбитих в зону висадки «Фалкон».

З припиненням атак підрозділів НАПВ, командир 1-го батальйону вирішив врятувати оточений взвод. Для цього роти Aльфа і Бета відтягнулися до сухого русла річки, щоб одночасним кидком прорватися до місця, де оборонявся 2-й взвод роти Aльфа. Атака почалася о 16.20, але майже відразу  була зірвана, наштовхнувшись на інтенсивний вогонь противника.

О 17.00 з метою посилення 1-го батальйону вертольотною групою були висаджені підрозділи роти Браво 2-го батальона 7-го полку (рис. 3).

О 17.40 командир батальйону наказав ротам відступити на попередні позиції під прикриттям вогню артилерії і мінометів. До темряви роти зуміли зміцнити периметр. Вертольотами був доставлений запас води і боєприпасів. За перший день, 1-й батальйон 7-го Кавп втратив вбитими і пораненими близько 110 чоловік. В сутінках бій почався з новою силою.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.