«Для нас тоді це був досить важливий досвід»

«Бути миротворцем та виконувати завдання на чужині набагато легше, ніж на рідній землі…». Саме так згадує свою участь у Миротворчій місії в Республіці Косово у 2009 році старшина Артур Охрименко, який проходить військову службу в лавах 95 окремої десантно-штурмової бригади.

img_7187

Сьогодні, як і більше 10-ти років тому, Артур проходить службу у артилерійському підрозділі.

Після закінчення строкової служби, одразу уклав контракт, був командиром міномету. – Артилерійська військова родина мене не покидала ніколи. Все моє життя пов’язано з нею!, – так розповідає про себе Артур.

– Вам раніше доводилося виконували завдання в складі Міжнародних сил з підтримки миру в Косово. Розкажіть про це.

–          Так, це дійсно так.  У 2009 році нам було запропоновано взяти участь у стабілізаційних діях у збройному конфлікті у Республіці Косово. Був добровільний набір, для тих хто бажає. Всі розуміли, що відбувається там, але лише на словах розуміли, що таке внутрішній конфлікт в країні.

kjhgyu

 Я написав рапорт, пройшов випробування і в складі українського контингенту вибув у миротворчу місію стрільцем-телефоністом. Наша ротація тривала 8 місяців.

Головним завданням у 2009 році – були патрулювання та демонстраційний показ місцевому населенню присутності миротворців та їх території. Терористи та бойовики вже не створювали збройних терактів, так як знали, що миротворці були усюди. Саме завдяки воїнам-миротворцям, які були там до нас – бойові дії в Косово стабілізувалися. На щастя складних  збройних конфліктів під час моєї ротації не відбувалося. Нам пощастило усім живими та здоровими повернутися додому.

bjkbjh

– Що нового для себе дізналися, та який досвід отримали?

–          На українських миротворців покладені були завдання у бойовій групі: патрулювання, виконання завдань у складі сил швидкого реагування, охорона особливо важливих об’єктів та інші. Нам потрібно було бути

готовими до реагування на ситуацію будь-якого характеру.

Я зробив висновок, що завдяки присутності українських миротворців та зведених підрозділів, ситуація у Республіці Косово стабілізувалася. Для тих, хто вперше були воїнами-миротворцями – це був зовсім новий вид військової діяльності.

jhff

Нас чітко інструктували та вимагали дотримуватися цих рекомендацій та наказів. Наша місія була – підтримання миру. Певні навички та набутий досвід який ми отримали у миротворчій місії був досить цінним. Проте до того моменту поки на нашу території не прийшла війна. У нас складніше – тут товариші помирають поруч, застосовуються танки та артилерія, активна мінна війни. Там такого не було…

– Якщо вам знову випаде нагода поїхати у миротворчу місію за кордон, чи погодитесь ви? 

– Спочатку потрібно завершити свою місію захисника Вітчизни на рідній землі, і лише тоді їхати та допомагати іншим. Нам є чим поділитися  та чому навчити воїнів інших армій світу, бо нажаль майже кожен другий військовий на власній шкірі відчув, що таке справжня війна. Я воїн української армії – і в першу чергу хочу миру на своїй землі, а там вже час покаже.

Лейтенант Олена Слободянюк, прес-служба 95 окремої десантно-штурмової бригади. Фото із сімейного архіву старшини Артура Охрименко.

Seo wordpress plugin by www.seowizard.org.